У європейських столицях усе більше переконуються, що Європейський Союз повинен посилити свою позицію у світі. Міжнародне оточення описують як жорсткіше та більш конкурентне, де великі держави дедалі впевненіше захищають власні інтереси.
Однією з ключових тем є конкурентоспроможність Європи. Індустрія, технології та виробничі потужності називаються вирішальними стовпами. Європа має уникнути економічної залежності та відставання від інших великих економічних держав.
Єврокомісар Сежурне вважає, що країни ЄС тепер мають серйозно зайнятися спільною європейською промисловістю. Заклик французького єврокомісара пролунає напередодні європейського саміту, присвяченого посиленню автономної позиції ЄС між економічними гігантами, такими як США та Китай.
Заклик до прискореної спільної роботи збігся з гострим зверненням колишнього голови ЄС Драгі, оприлюдненим у минулі вихідні в кількох великих європейських газетах. Італієць півтора року тому вже запропонував новій Європейській комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн посилити позиції європейських компаній.
Також керівник фракції Манфред Вебер з найбільшої політичної партії в Європі, Європейської народної партії (ЄНП), наприкінці минулого місяця публічно закликав до більш інтегрованої європейської політики, що майже звучало як заклик до створення федеративного ЄС. Він вважає, що європейські країни НАТО за потреби мають стати ядерною силою, можливо, використовуючи британську та французьку ядерну зброю.
Прискорене об’єднання великих європейських промислових компаній, включно з військовою промисловістю, є також реакцією на російську війну проти України та на тарифну війну, розпочату Сполученими Штатами проти решти світу.
Оборона також відіграє провідну роль у дискусіях. Необхідність кращої співпраці та посилення європейського виробництва озброєнь широко підтримується, зокрема на тлі міжнародних конфліктів та ризиків безпеки на східному фланзі ЄС.
Водночас знову розпалюються дискусії про те, як має управлятися Європейський Союз. Це питання вже багато років активно обговорюють, але приймають мало рішень. Пропозиції щодо спрощення та підвищення ефективності ухвалення рішень досі стикаються зі сумнівами щодо їхньої реалізовності, і завжди знаходиться прем’єр чи міністр, який гальмує процес. Критики кажуть, що Брюссель, схоже, так і нічого не засвоїв після Brexit.
Принцип одностайності в зовнішній політиці вважається важливим вузьким місцем. Відкрито все більше політиків ЄС вказують, що цей принцип може блокувати ухвалення рішень і заважати Європі діяти швидко та спільно. Особливо останніми роками дедалі частіше трапляється, що в таких ситуаціях ЄС ставлять перед фактом інші великі держави.