Політична атмосфера як в Ісландії, так і в Брюсселі останнім часом стала більш сприятливою.
Відновлені переговори розпочинаються з угод щодо безпеки, оборони та управління океаном. Наприклад, був підписаний новий меморандум про рибальство та морське співробітництво. Обидві сторони прагнуть краще захищати свою критичну інфраструктуру та протидіяти незаконній діяльності на морі. Ісландія залишається важливим партнером НАТО, і співпраця з ЄС має ґрунтуватися на цьому, – зазначається.
Раніші переговори про приєднання Ісландії до ЄС були припинені у 2015 році. Головними запереченнями зі сторони Ісландії був захист національного рибальського сектору. Багато ісландців боялись, що членство в ЄС призведе до втрати контролю над їхніми рибними угіддями, які мають велике економічне та символічне значення для країни.
За словами ісландського уряду, ситуація з того часу змінилася. Європейська енергетична криза та загострення загрози безпеці через Росію вплинули на мислення в Рейк'явіку. Крім того, підтримка населення щодо тіснішої співпраці з ЄС зросла, що дає уряду більше простору для повторного розгляду курсу на ЄС.
Міністр промисловості Ісландії Ханна Катрін Фрідрікссон називає відновлені переговори «першим кроком» і підкреслює, що бажання співпрацювати з Європою зростає. Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що початкова заявка Ісландії на членство в ЄС досі дійсна. Вона назвала Ісландію «важливим партнером» і висловила підтримку подальшій співпраці.
Хоча офіційні переговори щодо членства в ЄС ще не оголошені, питання відновлення процедури приєднання знову стоїть на порядку денному. Водночас чутливі аспекти, пов’язані з рибальством, залишаються. Переговори з цього питання визначатимуть подальший хід процесу.