Кіпр розпочинає головування у момент, коли Європейський Союз стикається з серйозними викликами. Міжнародні конфлікти та геополітична невизначеність визначають порядок денний. Країна хоче в цей період активно формувати роль ЄС на світовій арені.
Це вже другий раз, коли Кіпр виконує обов’язки по черзі головуючої країни. За останні чотирнадцять років контекст у Європі значно змінився. Якщо раніше домінували економічні проблеми, то тепер в центрі уваги — безпека, міжнародні конфлікти та політичне позиціювання.
Президент Нікос Христодулідіс підкреслює, що Європейський Союз має стати сильнішим і самостійнішим, але водночас залишатися відкритим для співпраці з іншими частинами світу. Безпека та оборона є важливою частиною порядку денного. Кіпр хоче підтримати ініціативи, що зміцнять європейську оборону та підвищать готовність ЄС.
Війна в Україні відіграє центральну роль. Кіпр прагне, щоб Україна залишалася на високому рівні в європейському порядку денному. Це питання тісно пов’язане з обговореннями безпеки, зовнішньої політики та майбутнього Європейського Союзу.
Розширення ЄС також привертає увагу. Кіпр хоче досягти прогресу в процесах вступу і сприймає розширення не лише як політичний вибір, а й як частину ширшої безпеки та стабільності Європи.
Окрім України, головування зосереджуватиметься на Близькому Сході. Кіпр підкреслює важливість тісніших зв’язків і кращої співпраці між ЄС і країнами регіону з огляду на постійні напруження там.
Головування Кіпру також знову приверне увагу до питання турецької окупації (з 1974 року) частини Північного Кіпру. Десятиліттями міжнародна спільнота марно намагалася залучити обидві країни до переговорів. Останнім часом з турецького боку спостерігається такий, що послаблює позицію, підхід.