Більшість країн ЄС готові у новій спільній сільськогосподарській політиці (ССГП) певною мірою скоригувати свої позиції відповідно до побажань Європейського парламенту та Європейської комісії.
З більшістю міністрів сільського господарства є можливість домовитися про збільшення сільськогосподарських дотацій на заходи Green Deal, про встановлення максимумів дотацій ЄС для найбільших агропідприємств, введення «соціальних (трудових) законів» і збільшення аграрних субсидій для добробуту тварин.
На неформальному відеозасіданні в понеділок більшість міністрів сільського господарства підтримали ці поступки на зустрічі з ЄП та ЄК, намагаючись забезпечити успіх тристоронніх переговорів у п’ятницю, 30 квітня, у Брюсселі. Раніше головуюча в ЄС Португалія зазначила, що квітень – останній шанс для опрацювання деталей, оскільки на супер-трилогі 25-26 травня має бути ухвалене остаточне рішення. Цей агротоп збігається з піврічним засіданням міністрів сільського господарства.
Доля коштів на екологічні та кліматичні заходи у сільському господарстві («еко-схеми») буде підвищена міністрами з початкових 20% до 22% у 2023 та 2034 роках, а до 25% у 2025 році. Водночас міністри слідують подібній поступці, раніше зробленій у Німеччині. Аргумент полягав у тому, що фермери повинні не лише покривати (не)витрати на еко-схеми, а й мати можливість на них заробляти.
Міністри також пішли назустріч проханням Європейської Комісії та Європейського Парламенту нарешті розпочати тривалу дискусію про «соціальний стандарт» у всьому ЄС щодо мінімальних заробітних плат, трудових прав і боротьби з нелегальною працею, зокрема у аграрному секторі.
Особливо тимчасові (іноземні) робітники, задіяні на збиральних роботах у деяких країнах, усе ще недоплачуються або експлуатуються. Розглядається система штрафів. Міністрка Португалії Марія до Сеу Антунес заявила в понеділок, що «ми знайдемо рішення».
Крім того, найімовірніше, що в п’ятницю на трилозі досягнуть згоди щодо способу припинення надмірних європейських субсидій великим агробізнесам. Країни зможуть обирати між трьома варіантами: максимальне обмеження (яке зачіпає тільки великі підприємства), процентне зниження (що зачіпає всіх), або перерозподіл (на користь дрібних, інші сплачують).
Країни, які не співпрацюватимуть у цьому, можуть бути позбавлені виплат (тобто отримають штраф). Це вже стосується Чехії, де найбільше агропідприємство Agrofert належить прем’єр-міністру Бабішу, і де кілька десятків підприємців отримують три чверті аграрних субсидій ЄС.
Щонайменше п’ять країн (Греція, Хорватія, Кіпр, Угорщина та Румунія) досі проти запропонованого перерозподілу сільськогосподарських субсидій, оскільки, на їхню думку, існуючі «нерівні розподіли між країнами ЄС» не будуть виправлені.
Попри це, є чимало перешкод і розбіжностей, які можуть зірвати переговори трилогу. За різними напрямами деякі країни ще можуть твердо стояти на своєму, а єврокомісари або євродепутати – на своїй позиції і баченні. Залишається питання, чи вони наполягатимуть на повній правоті, чи погодяться на компроміс, навіть якщо це буде половина або менше.
Серед таких спірних, ще не остаточно врегульованих питань – скорочення використання хімічних засобів захисту рослин (мінус 50% до 2030 року), зменшення мінеральних добрив (мінус 20% до 2030 року), розвиток органічного землеробства до 25% площ (тільки орні землі чи весь аграрний фонд), збереження смуг вздовж водойм (яка ширина?), а також сівозміна культур (3, 4 чи 5% орних земель).
У новій ССГП частина європейського впровадження, контролю і нагляду буде передана країнам ЄС, які також матимуть змогу делегувати свої повноваження на рівень земель та регіонів. Це зробить європейську сільськогосподарську політику менш уніфікованою і жорсткою, а також спричинить перехідні заходи і виключення, що діятимуть для окремих країн.
Європейська Комісія почне переговори з кожною країною про їхній підхід та спосіб реалізації умов європейських субсидій.