Зустріч покликана передусім обговорити курс політики розширення. Участь беруть як лідери ЄС, так і країни-кандидати. Європейська Комісія одночасно презентує свої нові оцінювальні звіти, у яких, за версією Брюсселя, визначається, наскільки далеко країни просунулися у своїх реформах та приєднанні до правил ЄС.
Україна та Молдова здаються найближчими до членства. Обидві країни мають статус кандидатів і сподіваються найближчими місяцями розпочати формальні переговори. Втім, залишається невизначеність щодо того, коли саме вони зможуть фактично приєднатись, зокрема через політичні блокування всередині Союзу.
Для прийняття нових країн потрібна згода всіх чинних членів. Щоб обійти політичні заперечення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, у Брюсселі працюють над процедурними маневрами. При цій схемі 26 інших країн ЄС можуть дати згоду, а останній (угорський) голос буде відкладено на майбутнє рішення.
За словами голови Комісії Урсули фон дер Ляєн, розширення — це не лише питання зростання, а й безпеки. Війна в Україні зблизила ЄС із її сусідами. «Більший Союз — це безпечніший Союз», — заявила вона раніше, висловлюючи підтримку східним кандидатам.
Сербія отримує з Брюсселя жорстку критику. У майбутньому звіті йдеться про застій реформ і недостатнє відмежування країни від Росії. Проте сербський уряд залишається прихильним до мети членства в ЄС, незважаючи на зниження підтримки серед населення.
Також майбутнє Грузії уважно відстежують. Європейська Комісія занепокоєна зростанням впливу Росії та погіршенням демократичних інституцій. Комісар Марта Кос визнала, що раніше Брюссель зробив замало для протидії (російському) зовнішньому втручанню в Грузію.
Під час саміту обговорюється нова модель членства. За нею може діяти випробувальний період, протягом якого нові члени не матимуть повного права вето. Такий «Європа на двох швидкостях» має запобігти громіздкості прийняття рішень у ЄС, але ідея зустрічає опір.
Комісар Кос раніше наголосила, що ЄС «навчився на попередніх помилках» і що реформи мають йти пліч-о-пліч із розширенням. Комісія прагне чіткіше пояснювати, чого очікують від країн-кандидатів, перш ніж ті зможуть повноцінно брати участь у Союзі.
Багато європейських лідерів бачать у розширенні як можливість, так і ризик. Більша Європа потребує швидшого прийняття рішень і менше блокувань. Тому ЄС розглядає можливість змінити правило одностайності, щоб одна країна більше не могла зупиняти весь процес.
Критики також стверджують, що нинішні 27 країн ЄС досі не винесли уроків із Brexit — виходу Великої Британії з ЄС. Вони вважають, що спочатку ЄС має суттєво модернізувати власну модель управління, перш ніж приймати нових членів.