Тіммерманс зазначив, що ЄС спершу повинен пройти через фундаментальні реформи. Про це говорять вже багато років, однак рішення досі не прийнято. Наприклад, невеликі країни не повинні більше мати право вето щодо великих міжнародних питань, оборонної або зовнішньої політики. Також спочатку слід досягти нових домовленостей про більш тісну та кращу європейську співпрацю. Лише після цього, за словами деяких лідерів ЄС, можна допускати нових членів.
«Україні ще потрібно провести дуже багато реформ. Це країна, яка бореться з великою корупцією. Президент Зеленський справді докладає зусиль. Але мине чимало часу, поки все буде реформовано», – сказав він. Через трохи більше ніж два тижні 27 урядових лідерів ЄС на європейському саміті вирішуватимуть, чи розпочинати переговори про вступ з Україною.
Тіммерманс нещодавно був єврокомісаром і правою рукою голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. В останні тижні вона висловлювалася більш оптимістично щодо можливої інтеграції України. «Я з фон дер Ляєн не погоджуюся», – заявив Тіммерманс. Наразі він є лідером списку PvdA/GroenLinks, нової об’єднаної зеленої-лівої партії, і незабаром може стати прем’єр-міністром або опозиційним лідером у Нідерландах.
Тіммерманс також вважає необачним, що голова Європейської ради Шарль Мішель назвав 2030 рік орієнтовною датою вступу України. «Це абсолютно нереалістично й нечесно по відношенню до українців. Ви підмічуєте їм вудочку, але зовсім не можете це виконати».
«Я розумію, що можна підтримати країну, яка веде жорстоку війну і бореться за свою незалежність, та заявити: ми стоїмо пліч-о-пліч у цій боротьбі. Але те, що членство відбудеться у 2030 році, просто нереалістично», – підкреслив колишній єврокомісар.
Також голова великої німецької сільськогосподарської асоціації DBV Йоахім Руйквіед минулого тижня висловився різко, попереджаючи про наслідки приєднання України до ЄС. На його думку, цей крок фактично означатиме «вихід» сімейних господарств з ЄС. Руйквіед звернув увагу на великий розмір сільськогосподарського сектора в Україні та на те, що середня ферма там значно більша, ніж у ЄС.
Тож спільна аграрна політика, у якій буде врахована Україна, «неможлива», якщо не погоджуватись із тим, що це станеться на шкоду підприємствам у нинішніх країнах ЄС. Руйквіед також прогнозує, що нинішні гектарами компенсації в рамках спільної аграрної політики (САП) за кілька років буде повністю скасовано.
Прямі виплати для фермерів стають все менш вигідними. Хоча селянам все ще потрібен перехідний період, він завершиться не пізніше 2035 року, зазначив Руйквіед. За останні роки прямі виплати загалом знизилися у два рази і найближчим часом можуть впасти до менше ніж 100 євро за гектар. На щорічних зборах DBV він закликав до ґрунтовного перегляду європейської аграрної політики.