Фон дер Ляєн наголошує, що ескалація більше б зіграла на руку Росії та Китаю. Завдяки угоді трансатлантичне партнерство залишається міцним, хоча європейським експортерам доведеться принести жертви. Вона називає це «міцним, хоч і не ідеальним, компромісом».
США запроваджують додаткові обтяження не лише на європейський імпорт. Також постраждали Китай, Мексика та Канада, але з суттєво вищими ввізними тарифами. Президент Трамп подає це як захист американської промисловості та робочих місць, одночасно тиснучи на торговельних партнерів з метою більшого відкриття їхніх ринків.
Європейський Союз вирішив не вводити у відповідь мита на американські товари. За словами Фон дер Ляєн, це могло б призвести передусім до спіралі занепаду з ще більшими втратами для обох сторін. Утримуючись від жорстких заходів, Європа, на її думку, зберігає простір для дипломатії та майбутніх корекцій.
Наслідки для європейської хімічної промисловості значні. Компанії побоюються зростання витрат і втрати ринкової частки у США, які є важливим збутовим ринком. Через це інвестиції у нові заводи чи інноваційні проєкти ризикують бути відкладені або перенесені в інші регіони.
Також автомобільна промисловість занепокоєна. Сектор, який значною мірою залежить від експорту в США, боїться, що нові тарифи надають конкурентам з Азії та Мексики перевагу. Виробники, які вже стикаються з високими витратами на перехід до електромобілів, тепер зіткнуться з новим тиском на їхню маржу.
Водночас у Брюсселі відчувається полегшення. Політичні лідери наголошують, що ЄС вдалося запобігти торгівельній війні і зберегти доступ до американського ринку. Це розподіляє шкоду, але зберігає економічні відносини цілими.
На фінансових ринках угоду сприйняли з помірним оптимізмом. Інвестори цінують ясність, хоча аналітики бачать у ній скоріше тимчасову паузу, а не стале рішення.
Фон дер Ляєн наполягає, що співпраця з Вашингтоном є ключовою, навіть якщо це означає біль для європейських секторів. Краще неповний компроміс, каже вона, ніж руйнівна торгівельна війна.