Біопаливом вважають альтернативу викопному паливу, щоб зменшити викиди парникових газів у транспортному секторі. Протягом останніх десяти років ЄС витратив близько 430 мільйонів євро на стимулювання біопалива. Однак перехід від лабораторних досліджень до справжнього масштабного виробництва так і не відбувся і може зайняти ще багато років.
Довгий час очікували, що природні продукти сільського та садівничого господарства могли б стати сировиною для нових, природоохоронних видів палива. Наразі вироблене біопаливо переважно використовується як додаток до звичайного бензину, дизеля та авіакеросину — і навіть тоді лише в дуже обмеженій кількості.
Крім того, обмежена доступність відповідної біомаси стримує застосування біопалива. Європейська комісія очікувала, що стимулювання та використання біопалива збільшать енергетичну незалежність ЄС. Але насправді багато сировини імпортується із третіх країн (наприклад, імпорт використаних кулінарних олій з Китаю, Великої Британії, Малайзії та Індонезії).
Європейська рахункова палата дійшла висновку, що європейська політика не в змозі запустити виробництво та інвестиції в цей новий сектор. Наприклад, авіація могла б стати великим споживачем біопалива, і ЄС уже ухвалив рішення у цьому напрямку. Було встановлено, що до 2030 року обов’язковий рівень використання стійкого авіаційного палива має становити 2,76 мільйона тонн нафтового еквівалента, тоді як потужність потенційного виробництва наразі ледь досягає десятої частки цієї кількості.
Майбутнє біопалива у дорожньому транспорті останніми роками також стало невизначеним. Активне впровадження електромобілів у поєднанні з припиненням продажу нових бензинових і дизельних авто з 2035 року може означати, що біопаливо буде майже неможливо широко застосовувати у дорожньому транспорті ЄС.